Комп

Історія розвитку комп’ютерної техніки

  • Period: 500 BCE to 1500

    Абак

    За всіх часів люди відчували потребу в обчисленнях. Найдавніші засоби для обчислень: пальці людини та різноманітні підручні засоби. V ст. до н. е. – Стародавня Греція. Абак. Абак – це дошка з заглибленнями, в які клались камінці. В Україні та Росії нащадки абаків з’явилися в XVI ст. Їх називали рахівницями
  • Введення логарифмів

    Введення логарифмів
    Джон Непер (Шотландія). Введення в практику логарифмів.
  • Логарифмічна лінійка

    Логарифмічна лінійка
    Едмонд Гантер (Англія). Винахід логарифмічної лінійки. З її допомогою можна було полегшити множення і ділення чисел та виконати деякі інші розрахунки.
  • Машина «Паскаліна»

    Машина «Паскаліна»
    Блез Паскаль (Франція). Машина «Паскаліна». Вона була першим механічним обчислювальним пристроєм. Машина Паскаля являла собою ящик з численними шестеренками і могла виконувати додавання. Інші операції вона виконувала з великими труднощами.
  • Арифмометр

    Арифмометр
    Вільгельм Лейбніц (Німеччина). Перший механічний калькулятор (арифмометр). Він легко виконував всі чотири арифметичні дії.
  • Використання перфокарт

    Використання перфокарт
    Марі Жаккар (Франція). Використання перфокарт для керування роботою ткацьких верстатів. Перфокарта – аркуш картону з пробитими в ньому отворами, через які протягувались нитки в різних комбінаціях відповідно заданого візерунку.
  • Пробна модель різницевої машини.

    Пробна модель різницевої машини.
    Чарльз Беббідж (Англія). Пробна модель різницевої машини, яка здатна обчислювати і друкувати великі математичні таблиці
  • Аналітичиа машина Бєббіджа

    Аналітичиа машина Бєббіджа
    Чарльз Беббідж. Проект аналітичної машини. Це прообраз сучасного комп’ютера. Аналітичиа машина Бєббіджа повинна була вести обчислення відповідно інструкцій, заданих оператором. Вона повинна була мати такі механічні компоненти, як «млин» і «склад» (прообраз процесора і пам’яті). Інструкції в аналітичну машину повинні були вводитися за допомогою перфокарт.
    Велику допомогу Беббіджу надала його учениця Ада Августа Лавлейс – дочка відомого англійського поета Байрона.
  • Булева алгебра

    Булева алгебра
    Джордж Буль (Англія). Створення спеціальної алгебри, яка могла працювати з різними об’єктами в двійковій системі числення (булева алгебра).
  • Статистичний табулятор

    Статистичний табулятор
    Герман Холлеріт (США). Статистичний табулятор. В ньому інформація, нанесена на перфокарти, розшифровувалась електричним струмом. Табулятор був призначений для опрацювання даних перепису населення і мав величезний успіх.
  • Двійковий суматор

    Двійковий суматор
    Джордж Стібіц (США). Перша електромеханічна схема для двійкового додавання (двійковий суматор).
  • Перша обчислювальна машина Z1

    Перша обчислювальна машина Z1
    Конрад Цузе (Німеччина). Перша обчислювальна машина Z1 на електромеханічних реле. В ній використовувалося двійкове кодування.
  • ABC

    ABC
    Джон Атанасов та Кліфорд Беррі (США). Перший комп’ютер на електронних лампах з використанням двійкового кодування – ABC (англ. Atanasoff Berry Computer).
  • Period: to

    Створення в співробітництві з IBM обчислювальної машини Mark-1

    Говард Ейкен (США). Створення в співробітництві з IBM обчислювальної машини Mark-1 на електромагнітних реле. Дана машина виконувала автоматичне керування послі-довністю операцій. Mark-1 використовували для виконання складних балістичних розрахунків, причому протягом одного дня вона внконувала такий обсяг обчислень, який раніше виконувався майже півроку.
  • Покоління ЕОМ

    Покоління ЕОМ
    EDVAC і EDSAC завершили перехід обчислювальних машин від пристроїв на основі електричних реле до пристроїв на основі електронних ламп. У подальшому електронні обчислювальні машини у своєму розвитку пройшли кілька етапів, які дістали назву покоління ЕОМ.
    Перехід від одного покоління до іншого характеризується якісною зміною значень основ-них властивостей ЕОМ, до яких відносять елементну базу, програмне забезпечення, швидкодію та інше.
  • Period: to

    1940-1980-і роки

    (1940-50-і рр.) Електронні лампи, швидкодія – десятки тис. операцій за секунду. Програмування в машинних кодах.
    (1960-і рр) Транзистори, швидкодія – до 1 млн. операцій за секунду. Операційні системи, пакетна обробка завдань.
    (1970-і рр) Інтегральні мікросхеми, швидкодія – до сотень млн. операцій за секунду, програмне забезпечення.
  • Колос-1

    Колос-1
    Англія. Створення в умовах секретності обчислювальної машини Колос-1, призна-ченої для дешифрування радіограм фашистської Німеччини. Вона вирізнялась тим, що її робоча програма зберігалася в пам’яті. Одним із розробників цієї машини був видатний англійський мате-матик Алан Тюринг, засновник теорії алгоритмів.
  • Period: to

    ENIAC – електронний цифровий інтегратор і обчислювач

    Джон Моучлі та Преспер Еккерт (США). ENIAC (англ. Electronic Numeri-cal Integrator and Calculator – електронний цифровий інтегратор і обчислювач) – електронна обчислювальна машина (ЕОМ). Вона містила 18 000 електронних ламп, важила 30 тонн і виконувала 5 000 операцій за секунду.
  • Обчислювальна машина Mark-1

    Обчислювальна машина Mark-1
    Створення в співробітництві з IBM обчислювальної машини Mark-1
  • ENIAC

    ENIAC
    Джон Моучлі та Преспер Еккерт (США). ENIAC (англ. Electronic Numeri-cal Integrator and Calculator – електронний цифровий інтегратор і обчислювач) – електронна обчислювальна машина (ЕОМ). Вона містила 18 000 електронних ламп, важила 30 тонн і виконувала 5 000 операцій за секунду.
  • EDSAC– автоматичний обчислювач на електронних лініях затримки

    EDSAC– автоматичний обчислювач на електронних лініях затримки
    Моріс Вілкс (Англія, Кембриджський університет). Перший комп’ютер, побудований за принципами фон Неймана. Він отримав назву EDSAC (англ. Electronic Delay Storage Automatic Calculator – автоматичний обчислювач на електронних лініях затримки.
  • Period: to

    1980-2000-і рр

    (1980-і рр) Великі і надвеликі інтегральні мікросхеми, мікропроцесорна техніка. Швидкодія – понад 1 млрд. операцій за секунду. Мережі ЕОМ, персональні ЕОМ.
    (1990-і рр) – початок ХХІ ст. Глобальні обчислювальні мережі. Швидкодія – декілька млрд. операцій за секунду. Масове застосування ЕОМ. Інтернет.
    (Сучасне та майбутнє) Біоелектронні ЕОМ. Штучний інтелект. Квантові комп’ютери.
  • Сучасність

    Сучасність
    В останні роки комп’ютерний світ розвивається шляхом удосконалення апаратної і про-грамної складової комп’ютерів. Широке розповсюдження отримали персональні комп’ютери та мобільні персональні комп’ютери. Передбачається, що обчислювальні машини п’ятого покоління будуть легко керованими. Користувач зможе голосом подавати команди машині.