-
476
дороманский період середньовіччя (VI-Xст)
-
Period: 882 to 1240
Мистецтво Давньої Русі.
Образотворче мистецтво: іконопис, фреска, мозаїка, книжкова мініатюра
Ткацтво, килимарство та вишивка
Театральне мистецтво. Музика. Танок -
1100
романський період (XI-XIIст.)Обидві назви походять від латинського romanus - римський і виникли в XIX ст,коли були виявлені зв'язок середньовічної арх-ри з арх-рою Стародавнього Риму;
-
1203
готичний період (XIII-XV ст.). Назва походить від італійського gotico (букв. - готський, тобто висхідний до назви германського племені готів), у сприйнятті людей наступних епох, аж до XIX століття, готичний стиль був символом варварського мистецтва.
-
1293
Мистецтво Ренесансу: Треченто.
Кватроченто стало часом експериментальних пошуків, час точних наукових знань. Мистецтво стало виконувати роль універсального пізнання світу. Воно відзначалося розробкою наукових, художніх і технічних методів для все більш повного оволодіння природою і ствердження краси земного буття. -
1400
Мистецтво Ренесансу: Кватроченто.
Мистецтво XV століття в Італії було логічним продовженням мистецтва попередньої доби і наслідувало настанови та мистецькі проекти в архітектурі навіть майстрів XIII століття. Саме в добу кватроченто було добудовано купол собору Санта Марія дель Фйоре, запроектований Арнольфо ді Камбіо у XIII столітті. -
1500
Мистецтво Високого Відродження (чінквеченто)
класична фаза художньої культури Відродження.
Найвидатніші представники:
Архітектор Донато Браманте, твори: двір Бельведер, собор в Павії, фасад палацу Канчеллєрія; двір церкви Санта-Марія делла Паче; маленька купольна каплиця-ротонда Темп’єтто; художник Леонардо да Вінчі найкращі твори: вівтарний образ «Поклоніння волхвів», «Таємна вечеря» у трапезній монастиря Санта Марія делла Грація, «Мадонна в гроті», «Портрет невідомої дами», «Мадонна Літта», «Джоконда», «Св. Анна» і «Іоанн Хреститель»; -
Бароко.
стиль у європейському мистецтві (живописі, скульптурі, музиці, літературі) та архітектурі початку XVI століття — кінця XVIII століття.
На західні землі України бароко прийшло рано — в перші роки 17ст. Протягом 1610—1630-х років у Львові був збудований найбільший у Львові костел єзуїтів на плані першого барокового римського собору Іль Джезу, завершенням будівництва якого займався архітектор Джакомо Бріано. -
Класицизм
Мистецтво класицизму тяжіло до ідеалізованих абстрактних образів, зображувало облагороджену реальність, базуючись на позачасовій красі творів античності. Класицистичні канони – це єдність місця, часу і дії та жорстка ієрархія високих (трагедія, епічна драма, ода) та низьких (комедія, сатира, байка, жанрова побутова картина) жанрів. -
Романтизм
дейний рух у літературі й мистецтві, що виник наприкінці 18 століття у Німеччині, Великій Британії й Франції, поширився на початку 19 століття в Російській імперії, Польщі й Австрії.
Романтизм збігається з промисловою революцією, відзначену появою парової машини, паротяга, пароплава, фотографії. Стверджує культ природи, почуттів і природного в людині. Саме в епоху романтизму оформляються феномени туризму, альпінізму і пікніка, покликані відновити єдність людини і природи. -
Реалізм
Реалі́зм (від лат. realis — «суттєвий», «дійсний») — стиль і напрям у літературі та мистецтві, які ставили метою правдиве відтворення дійсності в її типових рисах. Панування реалізму слідувало за добою романтизму і передувало символізму. Термін «реалізм» вперше вжив французький літературний критик Жюль Шанфльорі в 50-х роках 19 століття для позначення мистецтва, що протистоїть романтизму і академізму. -
Імпресіонізм
Художній напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань. Сформувався у Франції в другій половині XIX ст., насамперед у малярстві. Визначення походить від назви картини Клода Моне «Враження. Схід сонця» («Impression. Soleil levant», 1873). Наприкінці XIX ст. імпресіонізм поширився в європейському письменстві. Засновниками літ-му імпресіонізму вважаються брати Ґонкури. Виявився він також у творчості Ґі де Мопассана, М. Пруста, К. Гамсуна, О. Уайльда -
Постімпресіонізм
Постімпресіонізм (фр. postimpressionisme) — напрям в образотворчому мистецтві. Виник у 1880-х роках. Художники цього напрямку не дотримувалися тільки зорових вражень, а прагнули вільно та узагальнено передавати матеріальність світу, вдавалися до декоративної стилізації. До видатних представників постімпресіонізму в живопису відносяться Вінсент ван Гог, Поль Гоген, Поль Сезанн, Анрі Тулуз-Лотрек. -
Фовізм
Фові́зм (фр. les Fauves — «дикі») — стиль певної групи французьких художників початку 20 століття, чиї роботи були швидше зосереджені на мальовничості, декоративності та насиченості кольорів, аніж на зображальних чи реалістичних аспектах, як у французькому варіанті імпресіонізму. -
Модерн
Моде́рн (від фр. moderne — новітній, сучасний) — стильовий напрям у мистецтві (переважно в архітектурі, образотворчому й декоративно-ужитковому мистецтві) кінця XIX — початку XX століття.
Намагання створити повноцінний стиль призвело до навернення митців різних країн до декоративно-ужиткового мистецтва. Справжній розквіт пережили:
вироби зі скла та вітраж
меблі
дрібна металева пластика
ковальство
ювелірство
книжковий декор
театральна афіша
дизайн інтер'єрів. -
Ретроспективізм (неокласицизм)
традиціоналістський напрямок в архітектурі першої половини XX століття, заснований на освоєнні архітектурної спадщини минулих епох, від ренесансу і давньоруського зодчества до класицизму першої третини XIX століття (ампіру). Ретроспективізм — всесвітнє, але при цьому глибоко національне явище. У кожній країні складалися свої школи, свої стилі, тому не існує однозначного перекладу термінів і понять, пов'язаних з цим напрямком. -
Дадаїзм
В образотворчому мистецтві найбільш поширеною формою творчості дадаїстів був колаж - технічний прийом створення твору з певним чином скомпонованих і наклеєних на плоску основу (полотно, картон, папір) шматочків різноманітних матеріалів: паперу, тканини і т. д. У дадаїзм можна виділити три гілки розвитку колажу: цюрихський "випадковий" колаж, берлінський маніфестаціонний колаж і кельнської-ганноверський поетичний колаж. -
Примітивізм
Примітивізм використовується професійними художниками для звільнення від формотворчих догм [обов'язкових ескізів з натури, реалістичності зображуваного, єдності форми та змісту тощо], як це робили, наприклад, Поль Гоген, Анрі Матісс, Пабло Пікассо та ін. Вплив примітивізму більшою або меншою мірою (в деяких течіях він є основоположним) відчувається у більшості авангардистських течій 20-го століття — фовізмі, експресіонізмі, сюрреалізмі, течії «нових диких».
