-
Євген Грицяк народився в селі Стецева біля Снятина у Станіславському воєводстві (зараз Івано-Франківська область)
-
Period: to
До арешту
До Другої Світової війни вчився в снятинській гімназії, у
період нацистської окупації – у середній торговельній школі. Саме в ці роки він почав співробітничати з молодіжною націоналістичною організацією, що готувала молодь до боротьби з окупантами. У липні 1944 року мобілізований до Червоної армії, воював у 265-й штрафній роті 140-ї стрілецької дивізії на 4-му Українському фронті, дістав тяжке поранення. Був нагороджений медалями «За відвагу» та «За перемогу над Німеччиною». -
Засуджений до страти
У 1949 році «органи» дізналися про зв’язки Євгена з ОУН, і його заарештували. Грицяка засудили до смертної кари, яку замінили на 25 років концтаборів ГУЛАГу. Покарання відбував у Джезказгані (Казахстан), Норильську, Владимирському централі, Іркутську, Мордовії. Всюди активно боровся за права в’язнів і протистояв сваволі табірної адміністрації. -
Норильське повстання
У 1953 році Грицяк став одним із лідерів спротиву в’язнів у Горлазі (“Гірський табір” у Норильську). Повстання увійшло в історію як найтриваліше і наймасовіше за час існування ГУЛАГу. З 26 травня по 4 серпня ув’язнені протистояли жорсткій комуністичній системі через недотримання прав людини, важкі табірні умови та понаднормову працю. За свою керівну роль у Норильському повстанні він поплатився роками перебування в найстрашніших в’язницях і таборах ГУЛАГа. -
Перше звільнення
1956 року Євген Грицяк був звільнений за постановою Комісії Президії Верховної Ради СРСР. Він повернувся до рідного краю, працював вантажником, маляром, його навіть хвалили в місцевій газеті. Але в 1958 Євгену Грицяку заявили, що його прописка скасовується, тобто йому заборонено жити в Західній Україні, і він вимушений був полишити батьківщину. Знайшов роботу й прописався в місті Караганді. -
Другий арешт
В 1959 році Президія Верховної Ради СРСР скасовує рішення своєї Комісії, що звільнила Грицяка в 1956 році, мотивуючи
це скасування «тяжкістю його злочину» і відновивши тим самим чинність 25-літнього вироку 1949 року. Його звинуватили у створенні осередку ОУН у Вінниці та в керівництві Норильським повстанням. -
Period: to
«Те, що для інших було неможливим, то для Євгена було можливим. Він міг піднятися з попелу і знову стати сповненою гідності людиною» (Данило Шумук)
Під час другої відсидки Євген Грицяк дуже ослаб здоров'ям. «Виходив на прогулку, то вже не міг ходити… Такий був хворий, що в мене все боліло. Усе тіло. Не було ні одного органу здорового», – говорив Грицяк пізніше. Тоді хтось підкинув йому книжку 1914 року про дихання індійських йогів. Євген Грицяк насилу переписав її, і став освоювати прана яму – та так, що через два місяці занять повернув собі менш-більш нормальний фізичний стан. Він не полишав занняття йогою до кінця свого життя. -
Продовження боротьби
Звільнений у 1964 р., Євген Грицяк активно займався правозахисною діяльністю, підписав заяву на підтримку «Хартії-77». У США у видавництві «Смолоскип» вийшла його книга «Короткий запис спогадів. Історія Норильського повстання». -
Period: to
Мовчати не можна
Знову увагу влади він привернув у 1977 році, коли поїхав у Москву й там дав велике інтерв’ю газеті "Chicago Tribune" про Норильське повстання. В 1978 році Грицяк зробив «Короткий запис спогадів про Норильське повстання». Але незабаром над ним нависла загроза – з боку КДБ – бути посадженим у психіатричну лікарню. Євген Грицяк передає свої записи для збереження на Захід. У 1980 році "Короткий запис" був виданий у видавництві «Смолоскип». -
Period: to
«Я весь свій вільний час використовував для подальшого самовдосконалення з допомогою вчення індуських йогів» (Євген Грицяк)
Відбуваючи "покарання" в другий раз, Грицяк почав перекладати з англійської на українську «Повну ілюстровану книгу йоги». Пізніше, у Мордовському концтаборі, він зміг переписаити у зошит книгу «Автобіографія йога» Парамаганса Иогананда, а потім почав переводити її на українську.
Духовна незалежність – це сила більша, ніж політична опозиційність. Євген Грицяк стає переконаним прихильником ненасильницьких методів боротьби. -
У жовтні 1981 р. «рецидивіст» з глухої провінції пише лист Л.І. Брежнєву. Пише він своєму товаришеві по службі у війсках 4-го Українського фронту. Пише, як до співгромадянина «з однаковими правами».
«Ви опублікували свої спогади в Радянському Союзі й за рубежем, я тільки за рубежем. Але вас не викликають, як мене, у КДБ і не запитують, яким шляхом ви передали за кордон свої спогади, від вас не вимагають зречення від вашої праці, вам не загрожують судом, на вас не ставлять провокаційні тенета. Навпаки, вас вихваляють і захоплюються вами". Лист повністю можна прочитати -
Period: to
Розмірковуючи над питаннями добра і зла в нашому світі, Грицяк дійшов висновку, що поправити світ може тільки той, хто виправив себе.
1992 року в київському видавництві «Здоров'я» вийшла «Повна ілюстрована книга йоги» в перекладі Грицяка з англійської мови, а у 2015 у видавництві Self-Realization Fellowship вийшов переклад книги Парамаганси Йогананди «Автобіографія йога». У 1993 році Грицяк запрошений адміністрацією Норильська на святкування 40-річчя міста. Був на відкритті міського музею, присвяченого, в основному, історії розвитку Горлагу та повстанню в ньому в'язнів. -
Помер Євген Степанович Грицяк 14 травня 2017 року в селі Устя Івано-Франківської області
