Коротка історія вчення про будову атома

Демокріт

450 BCE

Демокріт, грецький філософ, який запропонував, що вся матерія
складається з частинок, що називаються атомами, що означає "неподільний"
Джерела:
1. [https://goo.gl/d1Xfq3];
2. [http://kennethsnelson.net/PortraitOfAnAtom.pdf] .

Християн Гюйгенс

1678

В 1678 Гюйгенс представив "Трактат про світло", в якому сказано про те, що світло є хвилею, яка рухається і діє як хвиля у воді.
Джерела:
1. [https://goo.gl/VgnQaV]
2. [http://kennethsnelson.net/PortraitOfAnAtom.pdf].

Ісаак Ньотон

1684

Іссак Ньотон заявив, що "матерія сформована з твердих, масивних непроникливих частинок" певного розміру.
Джерела:
1. [https://goo.gl/h4T3BG];
2. [http://kennethsnelson.net/PortraitOfAnAtom.pdf].

Ісаак Ньотон

1687

Іссак Ньотон розробив "корпускулярну теорію світла". Світло, вважається, результатом "світлових корпускул" або частинок, які створюють хвилі.
Джерела:
1. [https://goo.gl/h4T3BG];
2. [http://kennethsnelson.net/PortraitOfAnAtom.pdf].

Джеймс Клерк Максвелл

1864

Джеймс Максвелл розробив ряд рівнянь, що виражають
зв'язок між електричними і магнітними силами.
Джерела:
1. [https://goo.gl/C2c2AV];
2. [http://kennethsnelson.net/PortraitOfAnAtom.pdf].

Джеймс Клерк Максвелл

1873

Джеймс Максвелл заявив, що ми маємо вагому причину вважати що саме світло є електромагнітною перешкодою ".
Джерела:
1. [https://goo.gl/C2c2AV];
2. [http://kennethsnelson.net/PortraitOfAnAtom.pdf].

Генріх Рудольф Герц

1887

Генріх Герц відкрив явище фотоефекту. Якщо пучок світла падає на металеву пластинку у вакуумі, то пластинка стає позитивно зарядженою.
Джерела:
1. [https://goo.gl/r5FfTm];
2. [http://kennethsnelson.net/PortraitOfAnAtom.pdf].

Джозеф Джон Томсон

1895

Джозеф Томсон довів існування негативно заряджених частинок, які мають назву електрон (частинка атома).
Джерела:
1. [https://goo.gl/cFfFRZ];
2. [http://kennethsnelson.net/PortraitOfAnAtom.pdf].

Макс Планк

1900

Макс Планк розробив основи сучасної квантової
теорії, довівши, що світло випромінює або поглинається
атомом у дискретних порціях, які називаються квантами.
Джерела:
1. [https://goo.gl/eigJUe];
2. [http://kennethsnelson.net/PortraitOfAnAtom.pdf].

Альберт Ейнштейн

1905

Альберт Ейнштейн у своєму поясненні
фотоефекту пропонує, що світло повинне мати як властивості частинки, так і властивості хвилі.
Джерела:
1. [https://goo.gl/y9UzLc];
2. [http://kennethsnelson.net/PortraitOfAnAtom.pdf].

Ернест Резерфорд

1911

Ернест Резерфорд виявив, що ядро атома
дуже мале відносно всього атома. Він
запропонував, що позитивно заряджені частки зосереджені у важкому центрі атома, а негативно заряджені (електрони) знаходяться на орбіті ядра.
Джерела:
1. [https://goo.gl/jLB8Rd];
2. [http://kennethsnelson.net/PortraitOfAnAtom.pdf].

Нільс Бор

1913

Нільс Бор доопрацював відкриття Резерфорда
найпростішої моделі атома використовуючи водень як приклад. Бор запропонував модель, в якій позитивно заряджене центральне ядро з електронами рухається по круговим орбітам. Важливою особливістю теорії Бора було те, що орбіти електронів можуть виникати лише в певних траєкторіях. Якщо електрон поглинає енергію,то він рухається далі по орбіті від ядра.
Джерела:
1. [https://goo.gl/yhu3Ti];
2. [https://goo.gl/hn8ua7].

Арнольд Зоммерфельд

1916

Арнольд Зоммерфельд запропонував еліптичні орбіти додатково до кругових орбіт Бора. Еліптична модель змінила Борівську показуючи рух електрона всередині і зовні без випромінювання або поглинання енергії.
Джерела:
1. [https://goo.gl/7qtVuq];
2. [http://kennethsnelson.net/PortraitOfAnAtom.pdf].

Луї де Бройль

1923

Луї де Бройль запропонував, що всі об'єкти
володіють хвильовими властивостями. Чим легше об'єкт
тим більше виражений хвильовий ефект.
Такий малий об'єкт, як електрон, буде діяти схоже як хвиля утворюючи стаціонарні хвилі
навколо ядра.
Джерела:
1. [https://goo.gl/K96xyh]
2. [http://kennethsnelson.net/PortraitOfAnAtom.pdf].

Вольфганг Ернст Паулі

1925

Вольфганг Ернст Паулі відкрив принцип Паулі, який стверджує, що немає двох електронів в межах одного атома, які можуть мати однаковий набір квантових чисел.
Джерела:
1. [https://goo.gl/pci9of];
2. [http://kennethsnelson.net/PortraitOfAnAtom.pdf.

Джордж Юджин Уленбек, Самуель Аврам Гоудсміт

1925

Джордж Юджин Уленбек та Самуель Аврам Гоудсміт показали, що електрон має спін в будь-якому напрямку навколо своєї осі.
Джерела:
1. [https://goo.gl/YJoPHp];
2. [https://goo.gl/cZKiag];
2. [http://kennethsnelson.net/PortraitOfAnAtom.pdf].

Ервін Шредінгер

1926

Ервін Шредінгер розробив рівняння, заснованого на ідеї хвилі де Бройля, висловлюючи імовірне розташування електрона. Ці ймовірні області заселення були задумані як хмари заряду навколо ядра. Різні форми зустрічаються для різних типів орбіталей.
Джерела:
1. [https://goo.gl/45je4i];
2. [http://kennethsnelson.net/PortraitOfAnAtom.pdf].

Вернер Гейзенберг

1927

Вернер Гейзенберг вивів "принцип невизначеності", який стверджує, що це неможливо визначати одночасно імпульс і координати електрона.
Джерела:
1. [https://goo.gl/J1rfvt];
2. [http://kennethsnelson.net/PortraitOfAnAtom.pdf].

Лайнус Полінг

1929

Лайнус Полінг показав як два електрони можуть утворювати більш стабільну хвильову композицію, якщо їх
спіни будуть антипаралельними.
Джерела:
1. [https://goo.gl/GP4HFh];
2. [http://kennethsnelson.net/PortraitOfAnAtom.pdf].